Німеччина фактично відмовилася від своїх "червоних ліній" у контексті військової підтримки України, проте в політичних колах країни все ще залишається побоювання щодо можливого "ескалаційного" реагування з боку Росії.
Про це в інтерв'ю Укрінформу заявив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.
"На мою думку, сьогодні вже не існує тих "червоних ліній", які раніше німці окреслювали для себе. Проте страх все ще залишається. У німецькому лексиконі останніх років терміном, що викликає найбільше побоювань, стало слово "ескалація". Усі чомусь налякані можливістю нової ескалації з боку Росії", - зазначив він.
Макеєв підкреслив, що в Україні на такі питання можна відповісти відомою фразою: "Якої ескалації вам ще не вистачає? Що ще вам потрібно побачити від Росії щодо нас, українців? Ми вже не лякаємося жодної ескалації. Усе, що росіяни могли вчинити, вже сталося. Слід припинити боятися цих загроз".
За його словами, у перші роки повномасштабної війни багато обмежень створювали самі німецькі політики.
"Ми ж пригадуємо: "Ой, ні, не можна, щоб німецький танк стріляв по російському. Ой, ні, не можна, щоб німецький снаряд перелітав на територію Росії. Ой, ні, не можна, щоб техніка, яку ми вам даємо, перетинала кордон". І я тоді в багатьох публічних виступах і в багатьох моїх дискусіях з тими, хто приймає рішення, наполягав: припиніть малювати "червоні лінії" перед собою або навколо себе. Малюйте їх перед Росією", - зазначив Макеєв.
Посол наголосив, що головним чинником зміни ставлення Німеччини до України стали українські військові.
"Найголовнішим є український солдат. Українки й українці в однострої сьогодні пишуть історію Європи та її майбутнє. І, звичайно, коли німці бачать, як Збройні сили України захищають демократію, незалежність і мир у всій Європі, наскільки стійким є українське суспільство, це, я думаю, є ключовим фактором зміни сприйняття України", - сказав він.
Іншим ключовим аспектом, який підкреслив дипломат, є розвиток безпрецедентно тісних політичних зв'язків між Києвом та Берліном. Він підкреслив, що на даний момент налагоджені прямі робочі стосунки між Президентом Володимиром Зеленським і канцлером Фрідріхом Мерцом, а також з федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, а також між міністрами обох країн у різних сферах діяльності.
Макеєв також нагадав, що у квітні цього року Україна та Німеччина підписали Декларацію про стратегічне партнерство і вперше за 22 роки провели двосторонні міжурядові консультації.
"Така форма двосторонньої взаємодії є у Німеччини лише з найважливішими партнерами. І те, що ми тепер називаємо ці відносини стратегічним партнерством, - це не просто якийсь рекламний хід. Це, дійсно, спрямований у майбутнє документ, який говорить про характер наших відносин", - підкреслив дипломат.
Третім аспектом він вказав на діяльність медіа.
На думку посла, завдяки регулярному висвітленню українських питань у німецьких ЗМІ, на телебаченні та в політичних дискусіях, Україна протягом останніх трьох років залишається в центрі уваги інформаційного простору Німеччини.
Водночас Макеєв зауважив, що особливістю німецької політичної системи є тривалий процес ухвалення рішень.
"Німеччина вирізняється своєю культурою дебатів і обговорень. У цій країні рішення не ухвалюються поспіхом. Кожен крок має пройти ретельне обговорення з усіма задіяними: від тих, хто його розробляє, до тих, хто має його донести. Тому підходити до справ тут слід більше як до марафону, аніж до спринту," - підкреслив посол.
Додаткову інформацію можна знайти в інтерв'ю на платформі Укрінформ.
За інформацією Укрінформ, у 2026 році Німеччина планує надати Україні не менше 11,5 мільярда євро на підтримку військових потреб та розвиток оборонного співробітництва.
#Українці #Збройні сили України #Телебачення #Україна #Росіяни #Демократія #Росія #Європа #Суспільство #Володимир Зеленський #Президент України #Укрінформ #Євро #Київ #Дипломат #Німеччина #Документ #Берлін #Танк #Канцлер #Міністр (уряд) #Президент Німеччини #Газета #Брати #Франк-Вальтер Штайнмаєр
