5 вересня 1972 року в Мюнхені відбулися Олімпійські ігри, які стали ареною одного з найбільш трагічних терористичних актів XX століття. Вісім членів палестинської групи "Чорний вересень" здійснили напад на кімнати ізраїльської команди, вбивши двох спортсменів і взявши в полон ще дев'ятьох. Спроба німецьких правоохоронців визволити заручників завершилася неуспішно – всі дев'ять осіб загинули.
Чому озброєні групи змогли без труднощів потрапити в Олімпійське селище?
Близько 4:30 ранку вісім палестинських бойовиків у спортивних костюмах і з рюкзаками перелізли через огорожу Олімпійського селища. Колючого дроту на ній не було, а спортсменів, які поверталися до селища таким способом, охорона фактично не зупиняла.
Бійці вирушили до будинку номер 31, де знаходилася ізраїльська команда. В їхньому арсеналі були автоматичні гвинтівки Калашникова, близько дев'яти сотень патронів та 24 гранати.
Нападники захопили дев'ять ізраїльтян, коли ті спали. Двоє з них прокинулися і намагалися дати відсіч, але, на жаль, загинули. Решті команди вдалося втекти та врятуватися.
Напад стався на десятий день Олімпіади. Для Західної Німеччини Ігри мали особливе значення: країна намагалася показати світові себе іншою після нацистського минулого. Організатори свідомо зробили охорону малопомітною, а ізраїльські рекомендації щодо посилення безпеки не врахували.
Терористи вимагали відпустити сотні засуджених.
Нападники вимагали звільнити 234 палестинців з ізраїльських в'язниць, а також 16 ув'язнених у Європі. У разі відмови вони погрожували почати вбивати заручників.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр висловила ідею відправити до Мюнхена ізраїльський спецпідрозділ, здатний здійснити операцію з визволення спортсменів. Проте, уряд Баварії відхилив цю пропозицію. У свою чергу, Ізраїль також виступив проти виконання умов нападників, зокрема, щодо звільнення ув'язнених.
Німецька поліція вирішила провести операцію самостійно. Однак спеціально підготовленого антитерористичного підрозділу для такого завдання фактично не було.
Спочатку правоохоронці розглядали можливість входу до приміщення через вентиляційні канали. Проте цю операцію скасували, зокрема через те, що телевізійні канали транслювали підготовку силовиків на дахах. Крім того, самі поліцейські, які повинні були брати участь у штурмі, не мали достатньої підготовки для протистояння озброєним терористам.
Як спроба визволити заручників призвела до їхньої трагедії.
Увечері бойовики зажадали літак, щоб залишити Німеччину разом із заручниками. Їх автобусом доставили до вертольотів, а звідти перевезли на військовий аеродром Фюрстенфельдбрук неподалік Мюнхена.
Саме в цьому місці німецькі правоохоронці ухвалили рішення про атаку.
Спочатку план полягав у тому, що переодягнені в екіпаж літака правоохоронці нейтралізують лідерів угруповання, після чого до операції приєднаються снайпери. Проте за 15 хвилин до прибуття вертольотів поліцейські, які мали бути на борту літака, відмовилися від участі в штурмі, оскільки вважали його практично безнадійним.
На аеродромі залишилися п'ять снайперів. Вони не мали спеціальної снайперської підготовки, приладів нічного бачення та інфрачервоних прицілів. До того ж їм передали неправильну інформацію про кількість нападників.
Після того як правоохоронці відкрили вогонь, терористи усвідомили, що опинилися в оточенні. Один з них вистрілив у заручників, які перебували в одному з вертольотів, і кинув у салон гранату. Інший почав стріляти по чотирьох ізраїльтянах, які знаходилися в іншому вертольоті.
Усі дев'ятеро заручників втратили життя. Під час сутички правоохоронці ліквідували п'ятьох зловмисників, а ще трьох взяли під арешт.
Загалом теракт забрав життя 11 членів ізраїльської олімпійської збірної -- двох убили під час захоплення будинку, дев'ятьох під час проваленої операції зі звільнення.
Німецькі служби отримували попередження ще до нападу
Пізніше стало відомо, що західнонімецькі спецслужби не були цілком не підготовлені до цього нападу.
За два місяці до Олімпіади поліція Дортмунда повідомляла Федеральній розвідувальній службі про можливе посилення активності палестинських терористів. 14 серпня, приблизно за три тижні до нападу, співробітник посольства Західної Німеччини в Лівані передав інформацію про підготовку палестинцями акції під час Олімпіади.
2 вересня, всього за три дні до захоплення спортсменів, італійська преса повідомила, що "Чорний вересень" планує значну акцію під час Олімпіади. Проте німецькі спецслужби не вжили належних заходів у відповідь на ці попередження.
Крім того, ще до Олімпіади був підготовлений аналітичний документ із 26 можливими сценаріями терактів. Один із них передбачав напад за участю палестинських бойовиків. Після трагедії цей документ знайти не вдалося.
Трьох затриманих бойовиків звільнили вже за кілька тижнів
Історія не закінчилася арештом трьох осіб, які брали участь в нападі.
29 жовтня 1972 року, менш ніж через два місяці після теракту, двоє палестинських бойовиків захопили пасажирський Boeing і зажадали звільнити трьох затриманих у Мюнхені нападників. Влада Західної Німеччини погодилася на їхні вимоги.
Після цього Ізраїль ініціював військову кампанію проти осіб, яких вважав залученими до організації та підготовки до Мюнхенського теракту. Цю операцію назвали "Божий гнів".
Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, дайте нам знати.
#
