Українська журналістка та колишня телеведуча 1+1 Марина Леончук щиро поділилася своїми переживаннями щодо еміграції до Великої Британії, пошуку роботи за кордоном та причинами, чому їй замість роботи на телебаченні довелося спробувати себе в ролі продавчині хлібобулочних виробів і баристи.
Переїзд до іншої країни став для Леончук не лише зміною місця проживання, а й повним перезапуском професійного життя. В Україні вона понад 20 років працювала у журналістиці. Вела прямі ефіри та спілкувалася з політиками. Утім, британський ринок праці виявився зовсім іншою історією. Найперше їй довелося долати мовний бар'єр. А ще -- відмовитися від думки, що великий досвід автоматично відкриє потрібні двері.
"Мене швидко поставили на місце. Вони мені сказали: "Марино, ми розуміємо, що відбувається жах в країні, війна, ваш досвід ми не можемо пережити і зрозуміти до кінця... Але для того, щоб вам тут адаптуватися, вам потрібно тут працювати, вчити мову, не сидіти в хаті і соціалізуватися максимально швидко", -- пригадала журналістка в розмові на каналі Марічки Падалко.
Спочатку реакція власників британського дому викликала в Леончук обурення. Вона зізналася, що не могла зрозуміти, чому люди, які надали притулок їй і її сину, вимагають такої активності замість прояву співчуття. Проте з часом її погляд на цю ситуацію змінився кардинально.
"Я задумалася: як вони можуть так вчиняти, такі безсердечні люди! Але тепер я усвідомлюю, що вони були чудовими особистостями, адже вже через три місяці я почала працювати," -- поділилася вона.
Після переїзду Леончук справді довелося взятися за роботу, яка не мала нічого спільного з телестудією. Її першим місцем праці стала невелика точка продажу випічки. Пізніше до цього додалася робота за кавовою машиною -- хоча раніше журналістка взагалі не мала досвіду баристи.
"Моя перша робота була... Я працювала продавчинею хлібобулочних виробів. Пізніше я поєднувала цю діяльність з роботою баристи. До цього я не мала жодного досвіду," — поділилася Леончук.
Англійська мова виявилася справжнім викликом. Як зазначила журналістка, на початку свого перебування вона могла спілкуватися лише на елементарному рівні. Цього явно не вистачало для роботи в британських медіа. Проте навіть у той момент вона залишалася переконаною, що її багаторічний досвід у журналістиці стане її основною перевагою.
"20 років досвіду. Я телеведуча, я веду прямі ефіри, я в парі працюю, я все можу! BBC News -- моє, інші канали -- мої, найвідоміші газети -- та Боже! Оце була ілюзія, величезна ілюзія", -- зізналася вона.
Врешті-решт Леончук зрозуміла, що професійний авторитет, здобутий в Україні, не забезпечує їй такої ж позиції у Великій Британії. До мовних бар’єрів додаються місцеві норми працевлаштування та ставлення роботодавців до досвіду, отриманого за межами країни. Крім того, надмірна кваліфікація для певної вакансії може стати на заваді — компанії можуть вважати, що кандидат не залишиться на простішій посаді довго.
Після початку повномасштабної війни Леончук разом із сином Гордієм спочатку вирушила до батьків, а згодом на кілька місяців оселилася в Чернівцях. Тут вона відновила свою діяльність у медіа, зайнявши посаду шеф-редакторки новин на місцевому телеканалі, а також створювала відео для українців, які були змушені покинути свою країну. Згодом, отримавши пропозицію від колеги, вона вирушила до Великої Британії в рамках програми Homes for Ukraine.
Попри те, що життя за межами України відкрило для неї нові горизонти, зв'язок з рідною землею залишився незмінним. Леончук відкрито зізнавалась у своїй ностальгії за Батьківщиною, хоча й відзначала, що у Великій Британії відчуває більше спокою. У 2025 році вона повернулася на Київщину, провівши тиждень у знайомій Морозівці.
Нагадуємо, що нещодавно дочка Ірини Горової повернулася в Україну та поділилася інформацією про їхній сімейний бізнес разом із чоловіком.
#Українці #Телебачення #Україна #Журналістика #Англійська мова #Журналіст #Ведучий #Бізнес #Чернівці #Київщина #Еміграція #Ринок праці #Словниковий запас #Велика Британія #Бог #BBC News
