Пропонуємо вашій увазі огляд важливих подій та вибраних ексклюзивних матеріалів Радіо Свобода за минулий тиждень у цій короткій презентації.
Сенатор США стверджує, що Путін прагне зруйнувати агропромисловий сектор України та спричинити голод у країнах Африки.
Президент Росії Володимир Путін на даний момент не має наміру зменшувати інтенсивність бойових дій до зимового сезону і, швидше за все, планує використати холодну пору року для зміцнення своїх позицій. Про це в інтерв'ю для Радіо Свобода повідомив американський сенатор Том Тілліс, співголова Спостережної групи НАТО в Сенаті та республіканець з Північної Кароліни, 13 вересня, під час своєї поїздки в Україну.
Згідно з висловлюваннями сенатора, якщо президент Росії "чесний із собою на інтелектуальному рівні", він усвідомлює, що опинився на межі своїх можливостей.
"Економічна ситуація в країні погіршується. Він планує брати участь у виборах. Йому, ймовірно, доведеться розглянути можливість примусового призову, адже він витрачає тисячі доларів на заохочення добровольців. Навіть відправляє ув'язнених на фронт. Для мене це все свідчить про відчайдушність деспота", - зазначив він.
"Нам потрібно переконатися, що зима, страждання, які він вже дуже явно намагається накласти на Україну, що це в нього буде жахлива зима. І американський народ має бути поінформований про його терористичну тактику тут. Ми чули так багато повідомлень про поведінку, яка є ознаками терориста. Тож, враховуючи те, як вони намагаються тероризувати населення, він розглядає цю зиму як можливість. І я розглядаю цю зиму як можливість, як можливість допомогти йому продовжувати спускатися слизьким схилом невдачі вниз", - сказав американський сенатор Том Тілліс. Більше інформації тут
Таємний контрнаступ українських військ поблизу Лиману відбувся на фоні неправдивих заяв президента Путіна.
ЗСУ розкрили інформацію, що звільнили понад 200 квадратних кілометрів Донецької області після чотирьох місяців контрнаступу. Про це повідомили українські ЗМІ , ВВС та кілька незалежних OSINT-аналітиків, зокрема французький військовий експерт Клеман Молін, на що звертає увагу телевізійна та онлайн-мережа "Настоящее время", створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Мова йде про відрізок фронту на північ від Лиману, що знаходиться в Краматорському районі Донецької області. Звільнена територія характеризується як верхівка "кліщів", які російські війська намагалися використати для оточення Лиману, а також Слов'янська і Краматорська — останніх значних міст Донецької області, що залишаються під контролем України.
Операція Збройних Сил України тривала кілька місяців, починаючи з кінця травня, і проходила у режимі абсолютної конфіденційності. Це здійснювалося за аналогічною схемою до попереднього вдало проведеного наступу, який завершився звільненням 26 сіл в Олександрівському напрямку, про що було повідомлено у серпні. Більше деталей можна знайти тут.
У бою за Костянтинівку, яку Росія вважає захопленою, може статися несподіваний розвиток подій.
У Костянтинівці, що в Донецькій області, тривають запеклі бої, про які Росія заявила ще на початку липня. На початок вересня французький OSINT-аналітик Клеман Молен оцінює, що приблизно 50% міста контролюється російськими військами. Проте за даними проєкту DeepState, лише невелика частина на південному краю (в районі Берестка) перебуває під їхнім контролем, тоді як до 80% території залишається в "сірій зоні".
Коли в червні розпочалися бойові дії в містах, за місяць до оголошення Росії, деякі аналітики вже тоді вважали відступ українських військ реальним варіантом. Проте тепер, у контексті боротьби за цю південну крайність "фортець Донбасу", може виникнути новий розвиток подій.
"Я все більше і більше чую інформації про те, що перекидається підкріплення, тобто посилюються позиції української армії під Костянтинівкою і в Костянтинівці також", - зазначає військовий оглядач Денис Попович.
Яка нині ситуація в місті та які фактори можуть вплинути на її зміну? Дізнайтеся більше тут.
Злочинні кол-центри та Генеральна прокуратура: всі актуальні відомості про операцію "Карфаген".
Приблизно сім тисяч доларів щомісяця могли отримувати співробітники Офісу генерального прокурора (ОГП) лише за захист одного шахрайського кол-центру. Оператори цих центрів обманювали українців та іноземців, виманюючи у них гроші.
4 вересня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура ведуть розслідування ймовірної корупційної схеми в рамках операції "Карфаген". Організатором цієї схеми вважається Сергій Кропива, який займає посаду заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку. Наразі неясно, чи має він пряме відношення до цієї схеми, проте з матеріалів антикорупційних органів випливає, що між Кропивою та Кравченком існували тісні неформальні зв'язки.
Радіо Свобода зібрало всю доступну інформацію про можливу роботу системи прихованих кол-центрів, осіб, причетних до цієї справи, а також про те, чому наслідки можуть вийти за межі лише відставки генерального прокурора. Деталі можна знайти тут.
"Мідас", "Форест Гамп", "Карфаген". Чому антикорупційні акції в Україні отримують "поетичні" назви?
Боротьба з корупцією в Україні вирізняється своєю оригінальністю, адже антикорупційні акції та розслідування не позначаються сухими номерами, а отримують яскраві назви, які привертають увагу. Ці назви часто надихаються античною історією або знаменитими кінострічками, що робить їх ще більш привабливими для громадськості.
Які причини стоять за вибором назв Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)?
Причини можуть бути не лише в бажанні привернути увагу та створити вражаючий ефект. Існує також прагнення захистити антикорупційні інституції, які піддавалися та продовжують піддаватися тиску під час президентства Володимира Зеленського. Дізнайтеся більше тут.
Радянський вплив на Волинську трагедію: Служба зовнішньої розвідки надала історикам нові архівні матеріали.
Служба зовнішньої розвідки України передала до Українського інституту національної пам'яті (УІНП) матеріали, що містять документи радянських спецслужб, які стосуються польсько-українського конфлікту на західноукраїнських територіях.
Серед матеріалів є документи про спроби радянської агентури проникати в польське підпілля, переодягатися в українських повстанців, поширювати неправдиву інформацію та провокувати акції відплати, розповів голова УІНП Олександр Алфьоров 8 вересня під час передавання документів.
"Ці документи привертають нашу увагу, оскільки вони є, по суті, розвідкою КДБ, що раніше називалося НКВД. В них містяться свідчення про те, як агенти НКВД, маскуючись під поляків або представників УПА, вчиняли вбивства серед мирного населення," - зазначив Алфьоров.
За словами голови УІНП, радянські спецслужби могли застосовувати фальшиві дані для розпалювання ворожнечі між сторонами. "Це, наприклад, стосується агентурних розслідувань щодо польського підпілля, з метою вербування агентів і маніпуляції ними, використовуючи емоційні сплески. Наприклад, шляхом звинувачення когось у чомусь, вони підштовхували польське підпілля до дій помсти, як це називалося," - зазначив він. Додаткову інформацію можна знайти тут.
Матеріали, які можуть привернути вашу увагу:
#
