Росія вважає, що дипломатичні зусилля вичерпали себе, і готується до посилення військових атак на Україну, повідомляє Bloomberg.

У Москві сподіваються на нові ініціативи з боку США, проте ймовірність досягнення значного дипломатичного прогресу вважають невисокою.

Напередодні, директор ЦРУ Джон Реткліфф прибув до Москви для проведення конфіденційних переговорів з російськими представниками. Цей візит став ще однією спробою Вашингтона налагодити безпосередній діалог із Кремлем. Проте, Росія готується до посилення атак на Україну, оскільки дійшла висновку, що переговори про завершення конфлікту зайшли в безвихідь. Москва планує збільшити кількість ударів балістичними ракетами по Києву та інфраструктурі інших міст. Цю інформацію повідомило агентство Bloomberg.

Росія готується до подальшої ескалації війни, оскільки в Кремлі вважають дипломатичні рамки фактично зруйнованими. Москва зараз розглядає можливість посилення ударів по центральній частині столиці Києва. Російський диктатор Владімір Путін не погодиться завершити війну через економічний тиск, санкції або українські удари по російських НПЗ та логістичних мережах.

Москва все частіше розглядає подібні атаки як дії країн НАТО, оскільки союзники активно постачають Києву зброю і розвідувальні дані. У Кремлі вважають, що поточний рівень бойових дій ще не досягнув максимуму можливої ескалації. Путін, коментуючи ситуацію на російському державному телебаченні в неділю, натякнув на це, зменшуючи значення українських атак на російську економіку. Він також зазначив, що Україна сама "відчинила скриньку Пандори". За словами Путіна, Київ має бути готовим до ударів у відповідь по найбільш вразливих секторах своєї економіки.

Зусилля Сполучених Штатів щодо припинення війни поки що не увінчалися успіхом. Переговори фактично зайшли в глухий кут, тоді як президент Дональд Трамп все більше фокусується на конфлікті з Іраном. У Кремлі також перестали вірити в те, що раніше вважали угодою між Путіним і Трампом, яка була досягнута під час саміту на Алясці минулого серпня. Москва сподівалася, що Вашингтон тисне на Київ, щоб Україна погодилася на відмову від Донецької області.

Україна рішуче відмовляє у виконанні вимоги Путіна щодо передачі Росії укріпленого району міст у Донецькій області, який російські війська не змогли захопити з 2014 року. У червні державний секретар США Марко Рубіо підкреслив, що Вашингтон не погоджується з російським трактуванням угод. Він зазначив, що якщо б така угода дійсно існувала, війна вже б закінчилася. Після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим на Філіппінах у липні Рубіо також акцентував на необхідності нових підходів до ситуації.

Директор ЦРУ Джон Реткліфф у вівторок здійснив незвичайний візит до Москви для переговорів з російськими чиновниками. Тема обговорень не була оголошена публічно. Американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер також планують відправитися до Москви після восьмимісячної перерви і вперше відвідати Київ. Однак точні дати їхніх поїздок поки що не відомі.

За відсутності прогресу в дипломатії Москва бачить дедалі менше альтернатив подальшій ескалації для досягнення своїх воєнних цілей. Російська сторона сподівається, що Кушнер і Віткофф привезуть нові пропозиції. Водночас очікування прориву залишаються дуже низькими.

У Кремлі також вважають, що Росія вже робила поступки під час війни і кожна з них нібито послаблювала її позиції. Москва сприймає зустріч на Алясці як ще один компроміс, який не дав результату.

Останніми місяцями Росія та Україна значно посилили взаємні повітряні атаки. Українські сили били по російських НПЗ, що спричинило масштабні перебої з пальним у РФ. Під ударами також опинилися склади великих компаній Wildberries та Ozon. Пошкодження логістичних мереж оцінюють у мільярди доларів.

Російські ракетні атаки водночас показали хронічну нестачу ракет-перехоплювачів у системі української ППО. Через це Київ залишається вразливим до ударів по енергетичній та тепловій інфраструктурі. Минулої зими такі атаки залишили мільйони людей без тепла та електроенергії.

Окремим фронтом конфлікту стало Чорне море. Російські та українські сили здійснюють атаки на торгові судна та порти, що викликає зростаюче занепокоєння щодо світових постачань зерна. Ці дві держави забезпечують більше 25% глобального експорту пшениці. Напади припадають на період цьогорічного збору врожаю.

На фоні цього загострення ситуації все більше російських посадовців визнають можливість, що Путін може, при крайній необхідності, задуматися про використання тактичної ядерної зброї в Україні. Однак наразі не спостерігається жодних ознак підготовки Росії до такого кроку. Загроза порушення ядерного табу, яке існує з 1945 року, залишається одним з основних побоювань західних держав.

В останній час у Москві зросла кількість заяв прихильників жорсткішої стратегії, які закликають до реалізації такого сценарію. Крайні варіанти вважаються теоретично можливими, оскільки для Путіна гіршим наслідком, ніж тривала війна, може бути лише поразка. Тактична ядерна зброя має меншу потужність та дальність, ніж стратегічні ракети. Вона створена для впливу на певні ділянки фронту, а не для знищення цілих держав чи великих міст.

Проте навіть такі види боєприпасів здатні мати потужну вибухову силу і викликати радіоактивне забруднення значних територій. Протягом війни Путін багаторазово вдавався до ядерної риторики, намагаючись чинити тиск на західних союзників України. Такі висловлювання мали на меті спонукати партнерів Києва зменшити обсяги військової допомоги.

Нагадуємо, що в Донецькій області російські війська намагаються створити умови для подальшого наступу на Дружківку. Для досягнення цієї мети вони прагнуть прорвати оборону Збройних сил України в зонах Новомиколаївки, Торського та Софіївки. Ворог також має намір ускладнити українську логістику, захоплюючи стратегічні висоти. Росіяни активізують зусилля для атак на маршрути постачання та місця скупчення військовослужбовців. Незважаючи на значні втрати, окупанти не відмовляються від своїх амбіцій.