Верховний Суд, діючи через колегію суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, 29 липня 2026 року у справі № 757/20448/22-ц розглянув питання, що стосується компенсації моральної шкоди, понесеної унаслідок неправомірного притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Ця постанова має суттєве практичне значення, оскільки містить висновки стосовно застосування третьої частини статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду". Вона також розглядає взаємозв'язок із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і визначає методику обчислення мінімально гарантованого розміру компенсації.
Нагадаємо, що раніше "Судово-юридична газета" повідомляла про рішення Верховного Суду, яке підтвердило суму моральної шкоди в розмірі 2,4 мільйона гривень за 25 років, протягом яких особа перебувала під слідством та в судовому процесі.
Ситуація справи
Позивач подала позов до суду з проханням про компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, за рахунок коштів Державного бюджету.
У 2014 році його затримали і висунули звинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 206 та частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України. Внаслідок цього було ухвалено рішення про запобіжний захід, а також його відсторонили від посади заступника генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ). У 2015 році обвинувальний акт був переданий до суду.
Вироком районного суду позивача виправдано у зв'язку з недоведенням складу кримінальних правопорушень. Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін. Загалом особа перебувала під слідством і судом понад 92 місяці.
Суд першої інстанції ухвалив рішення про виплату 150 тисяч гривень моральної шкоди. Проте апеляційний суд вирішив підвищити цю суму до 2 мільйонів гривень. В свою чергу, Офіс Генерального прокурора в касаційній скарзі виступив за зменшення компенсації, аргументуючи це тим, що при розрахунку потрібно керуватися величиною, визначеною Законом про Державний бюджет, яка становить 1 600 гривень.
Погляд Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною третьою статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", компенсація за моральну шкоду за період, коли особа перебуває під слідством або в суді, встановлюється не менше ніж на рівні одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць такого перебування.
Наведене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому, визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантований державою.
ВС зазначив, що на момент розгляду справи відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" мінімальна заробітна плата становила 8 000 грн на місяць. Отже, цей показник повинен був слугувати основою для визначення мінімального гарантованого розміру компенсації за моральну шкоду. В результаті, сума відшкодування не могла бути меншою за 736 000 грн (92*8 000 грн).
Суд відхилив доводи касаційної скарги про необхідність застосування розрахункової величини 1 600 грн та вказав, що межі відшкодування моральної шкоди визначаються виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, що узгоджується зі статтею 13 спеціального Закону.
ВС підкреслив, що відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також органів досудового розслідування, прокуратури та суду" відсутня можливість введення окремого виду мінімальної заробітної плати через Закон України про Державний бюджет, який використовувався б як базова величина для розрахунку виплат за судовими рішеннями.
Суд також підкреслив важливість правових висновків Конституційного Суду України, згідно з якими зміни до спеціального законодавства або обмеження гарантій, визначених спеціальними законами, не можуть бути внесені через закон про Державний бюджет.
Отже, цей Закон України має спеціалізований характер, оскільки саме його положення встановлюють процедуру оцінки моральної шкоди у конфліктних правових відносинах, і до нього не проводилися жодні зміни.
Відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, не розглядається в контексті статей 56, 62 Конституції України, а також Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду", а також статей 1167 і 1176 Цивільного кодексу України, як "виплата". Таким чином, немає підстав для застосування норм частини другої статті 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", що встановлює розмір мінімальної заробітної плати в 1 600 грн, яка використовується для розрахунку судових виплат.
Однак Верховний Суд не підтримав суму компенсації, яку встановив апеляційний суд.
Суд зазначив, що визначаючи розмір відшкодування, необхідно керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Законодавством України встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб і не повинен призводити до безпідставного збагачення особи.
ВС вказав, що суди мають виходити з фактичних обставин кожної конкретної справи, враховуючи характер і обсяг страждань, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у житті особи, ступінь зниження репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Суд встановив підстави для підвищення мінімального гарантованого розміру компенсації, що перевищує 736 тисяч гривень, враховуючи затримання позивача, його усунення з посади та інші обмеження, пов'язані з кримінальним розслідуванням.
В той же час, Верховний Суд встановив, що у даному випадку відшкодування моральної шкоди у сумі 1 мільйон гривень є адекватним, обґрунтованим та справедливим рішенням.
При цьому Суд зазначив, що справи, на які послався апеляційний суд, істотно відрізнялися за своїми обставинами, зокрема тривалим триманням під вартою, довічним засудженням або наявністю рішення ЄСПЛ та інших додаткових факторів.
Верховний Суд також відхилив аргументи прокурора про необхідність виключення частини строку, протягом якого позивач перебував під слідством і в суді, посилаючись на наявність іншого кримінального провадження. Суд підкреслив, що одночасне перебування особи під слідством та судовим розглядом у двох окремих кримінальних справах не надає їй права на компенсацію моральної шкоди виключно за одним випадком ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження з реабілітуючих причин.
Отже, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та змінив судові рішення лише в частині розміру компенсації, визначивши його у сумі 1 млн грн замість 2 млн грн.
Суд також підтвердив, що розмір компенсації за моральну шкоду внаслідок незаконного перебування під слідством чи в суді визначається на основі діючої на момент розгляду справи мінімальної заробітної плати, а не за спеціальною величиною, яка встановлена в законі про Державний бюджет для певних виплат.
Досліджуйте також: правоохоронці втратили матеріальні докази, і тепер держава компенсуватиме не лише 36 тисяч втрачених доларів, а й 200 тисяч за завдану моральну шкоду.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua, підписуйтесь на новини Google SUD.UA, а також на наші месенджери Viber і WhatsApp. Слідкуйте за нами у Facebook, Instagram та X, щоб завжди бути в центрі найважливіших подій.
#Телебачення #Радіо #Facebook #Instagram #Генеральний прокурор України #Google #Державний бюджет #Кримінальний кодекс України #Суд #Державний бюджет України #Прокуратура #WhatsApp #Досудове розслідування #Позивач #Обвинувальний акт #Оперативно-розшукова діяльність #Верховний Суд України #Мінімальна заробітна плата #Газета #Гедонічні збитки #Первинна юрисдикція #Кримінальний процес #Держава (політика) #Заробітна плата #Звернення