Наприкінці серпня російське керівництво розпочало підготовку до нової масштабної ескалації у війні проти України через остаточний провал дипломатичних зусиль. Наразі Москва серйозно розглядає можливість посилення атак звичайними балістичними ракетами по інфраструктурних цілях та безпосередньо по центру Києва.
Bloomberg повідомляє про ці плани Кремля, посилаючись на свої джерела, які мають зв'язки з російською владою.
Крах дипломатичних зусиль та ілюзій Москви.
Усі попередні формати переговорів фактично виявилися безрезультатними, повернувши сторони до початкових позицій. Кремль остаточно відмовився від надій на закулісні угоди, які, як вважалося, були досягнуті під час минулорічного саміту в Алясці. Намір Москви полягав у тому, щоб змусити Україну, використовуючи тиск з боку США, поступитися Донецькою областю. Проте Київ рішуче відмовився від ідеї здавати цей стратегічний регіон.
Державний секретар США Марко Рубіо дав чітко зрозуміти, що Вашингтон не поділяє російського бачення, а після нещодавніх літніх перемовин із Сергієм Лавровим заявив про необхідність нових концепцій. Попри очікуваний візит до Москви та Києва американських посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, джерела в російській владі оцінюють шанси на прорив як вкрай низькі. У Кремлі вважають, що будь-які їхні попередні компроміси лише послаблювали позиції РФ.
Новий виток ескалації
У разі відсутності дипломатичних досягнень Росія не бачить інших варіантів, окрім як посилити військовий тиск. Москва дедалі частіше сприймає вдалу атаку українських дронів на свої нафтопереробні заводи та логістичні центри як безпосередні удари з боку країн НАТО. Нещодавно Путін відкрито натякнув на можливість помсти, погрожуючи ударами по найбільш вразливих секторах економіки під час державного телемовлення.
Взаємні авіаційні атаки набирають обертів, оскільки Україна завдає значних фінансових втрат російській логістиці, спричиняючи дефіцит пального. Агресор використовує недостатню кількість ракет-перехоплювачів в українських системах ППО для ударів по критично важливій інфраструктурі. Крім того, Росія постійно погрожує комерційним суднам у Чорному морі, що створює небезпеки для глобального експорту зерна під час активного збору врожаю.
Чи існує загроза ядерного удару
Через загальну безвихідь у Москві місцеві еліти значно посилили розмови про можливе застосування тактичної ядерної зброї як останнього аргументу. Радикально налаштовані російські посадовці вважають такий крок ймовірним, оскільки поразка у війні залишається для Путіна єдиним гіршим сценарієм за її продовження.
Водночас аналітики підкреслюють, що наразі немає жодних свідчень підготовки до реального використання ядерного арсеналу. Колишня радниця з національної безпеки США Фіона Гілл зазначає, що диктатор лише тестує межі дозволеного та намагається залякати Захід. Крім того, ключові союзники Росії, такі як Китай та Індія, висловили Кремлю суворі попередження щодо неприйнятності ядерної ескалації.
Директор Берлінського центру Carnegie Russia Eurasia, Олександр Габуєв, зазначив, що ймовірність використання ядерної зброї залишається вкрай низькою. Експерт вважає, що до тих пір, поки в Москви є можливості для ескалації конфлікту за допомогою звичайних балістичних ракет, у неї немає вагомих причин переходити до ядерних дій.
Нагадаємо, Візит американського генерала Кіта Келлога до Києва збігся із припиненням масованих російських атак. Однак це не означає, що окупанти відмовились від своїх намірів.
#Донецька область #Телебачення #Україна #Володимир Путін #НАТО #Росія #Китай (регіон) #Еліта #Москва #Київ #Індія #Економіка #Вашингтон, округ Колумбія #Інфраструктура #Національна безпека #Ядерна зброя #Московський Кремль #Чорне море #Берлін #Зерно #Експорт #Аляска #Bloomberg L.P. #Балістична ракета #Дипломатія #Протиповітряна оборона #Логістика #Концепція #Компроміс #Сергій Лавров #Дефіцит #Америка #Диктатор #«Арсенал» #Державний секретар Сполучених Штатів
