Сьогодні, 20 вересня, завершується основний етап триденного голосування (з 18 по 20 вересня) на виборах до Державної думи Російської Федерації. Це перші парламентські вибори, що проходять у РФ після початку масштабної агресії Росії проти України у лютому 2022 року. Більшість антивоєнних кандидатів були усунуті від участі у голосуванні, зокрема багато представників партії "Яблоко".
Протягом перших двох днів голосування надходили повідомлення про недопуск спостерігачів від "Яблука" та КПРФ на виборчі дільниці, відсутність кандидатів у бюлетенях, погрози на адресу кандидатів, а також факти "вкидання" бюлетенів. В окупованих Росією українських територіях так звані вибори до Держдуми розпочалися ще наприкінці серпня. Україна та західні країни не визнають результати цього голосування, яке Росія проводить на анексованих українських землях.
У перший день голосування на виборах до Державної Думи більше 1300 спостерігачів від КПРФ та партії "Яблуко" не були допущені на виборчі дільниці. Причини цього варіювалися — від помилок у документах до труднощів із завантаженням списків у Державну автоматизовану систему "Вибори". Про це повідомила телевізійна та онлайн-мережа "Настоящее время", що була створена Радіо Свобода для російськомовних глядачів.
У Карачаєво-Черкесії кандидат від "Яблука" Ахмед Абазов знявся з виборів: він стверджує, що представники "Єдиної Росії" спочатку вимагали від нього відмовитися від участі, а потім почали погрожувати йому та його родині. Він став п'ятим кандидатом "Яблука", який відмовився від участі у виборах через тиск і погрози. Власне, майже 30% одномандатників партії зрештою не дійшли до виборів.
А в Кіровській області просто забули внести до бюлетеня двох кандидатів - від КПРФ та "Партії пенсіонерів". Через це вибори там перенесли на 2027 рік.
У Петербурзі спостерігача від кандидата "Яблука" Ольги Юргевич затримала поліція на дільниці №1919, повідомили в пресслужбі партії. У комісії заявили, що він не має статусу спостерігача, а після того, як спостерігач - студент факультету соціології СПбДУ - попросив показати документи, щоб розібратися в ситуації, голова комісії звинуватив його в спробі "зірвати вибори", заявив, що він "ніхто", і викликав поліцію.
Під час арешту правоохоронці використали фізичну силу, внаслідок чого спостерігач, як повідомляється, втратив свідомість. Попри це, його відвезли до відділення поліції і звинуватили в непокорі, що може призвести до його затримання.
"Ми вимагаємо від Центральної виборчої комісії припинити ці знущання над нашими спостерігачами... Те, що відбувається з представниками "Яблука", є політичним злочином", - прокоментував голова партії "Яблуко" Микола Рибаков. Напередодні він звернувся до голови ЦВК Росії Елли Памфілової з приводу численних випадків недопуску спостерігачів від партії та тиску на них. На даний момент у ЦВК поки що не надали жодних коментарів.
"Поміщення бюлетенів у скриньку"
Перший інцидент з підкиданням бюлетенів на виборах стався 19 вересня в Сиктивкарі, про що повідомила Російська служба Радіо Свобода. На одній з виборчих дільниць було виявлено 48 бюлетенів, які були сфальсифіковані на підтримку правлячої партії "Єдина Росія". Голова місцевої виборчої комісії Дмитро Мітюшев зазначив, що ці бюлетені були вилучені, а результати голосування скасовані.
Він стверджував, що кримінальне провадження за цим фактом вже порушено. Однак пізніше Виборча комісія Республіки Комі спростувала цю інформацію, заявивши, що проводиться перевірка, і лише за її підсумками буде ухвалено рішення, чи є підстави для порушення кримінального провадження.
Голова Центральної виборчої комісії Росії Елла Памфілова провела прес-конференцію, підсумовуючи результати першого півтора дня виборів. Вона зазначила, що за цей період було відкрито 22 кримінальні справи, більшість з яких пов'язані з неправдивими повідомленнями про замінування виборчих дільниць. Памфілова також додала, що "збоїв фактично не спостерігалося".
У Центральній виборчій комісії Росії оголосили про "кібератаку".
19 вересня вранці Памфілова оголосила про спроби кібератак на систему електронного голосування в Москві. Вона стверджує, що всі атаки були успішно відбиті, і "ніхто цього не помітив", при цьому жодних скарг на дистанційне електронне голосування (ДЕГ) не надходило. Однак у соціальних мережах з'явилися повідомлення від кількох користувачів, які зіткнулися з труднощами під час голосування в електронному форматі, а деяким навіть не вдалося здійснити свій голос. Серед них був відомий націоналістичний публіцист Єгор Холмогоров, який також є співавтором нових навчальних матеріалів з історії та суспільствознавства.
Компанія "Ростелеком" повідомила, що напередодні були зафіксовані два випадки виходу з ладу магістральних волоконно-оптичних ліній зв'язку на Далекому Сході. Це призвело до тимчасових перебоїв в інтернет-з'єднанні в Сахалінській та Магаданській областях, а також у Камчатському краї та Чукотському автономному окрузі 19 вересня. У "Ростелекомі" вважають, що це була спроба зірвати вибори. За інформацією компанії, неполадки були швидко усунуті.
"Відклеєні пломби на сейфах"
У Самарській області, в місті Кінель, на одній з виборчих дільниць було виявлено, що пломби на сейфах, які вночі використовувалися для зберігання бюлетенів, відклеїлися, а також був виявлений розкритий сейф-пакет.
У Якутську представники КПРФ, "Справедливої Росії" та "Нових людей" виявили голову однієї з дільничних виборчих комісій, яка потрапила на гарячому при розкритті сейф-пакетів. Коментуючи цю ситуацію, голова Центрвиборчкому Елла Памфілова охарактеризувала дії члена комісії як "безмозкість": "Ми маємо величезну кількість спостерігачів – 300 тисяч, багато з них ведуть цілодобове відеоспостереження. Це свідчить про повну відсутність розуміння ситуації або, чесно кажучи, про щось інше. Це абсолютно безвідповідально і безглуздо, можу так сказати", - зазначила вона.
Опозиціонер Яшин до Вірменії не поїхав через "фізичну загрозу"
Російський опозиційний діяч Ілля Яшин оголосив, що з метою забезпечення особистої безпеки вирішив відмовитися від поїздки до Вірменії. Там, 20 вересня, в день завершення виборів до Держдуми РФ, він планував участь в акції "Полудень за мирну Росію", яку організували кілька опозиційних груп, повідомляє "Настояще время".
Як зазначив Яшин у своєму пості на фейсбуці, він наразі знаходиться в США, звідки планував вирушити до Єревану. "Проте, поки я перебував у Вашингтоні, мені повідомили про певні ризики, пов’язані з моєю подорожжю до Вірменії. Не можу розголошувати деталі, але йдеться про фізичну загрозу", - написав він. Він також зазначив, що "змушений дотримуватися заходів безпеки", тому його візит до Вірменії "відкладено".
Партія "Мирна Росія", заснована Яшиним та його однодумцями під час еміграції, разом з іншими опозиційними силами, ініціювала акцію під назвою "Полудень за мирну Росію". Цей захід, за їхнім задумом, має стати безпечним способом для громадян, зокрема тих, хто перебуває в Росії, висловити свій протест проти війни. Основна ідея акції полягає в тому, щоб 20 вересня о 12-й годині зібратися на виборчих дільницях, тим самим продемонструвати численність тих, хто виступає проти нинішніх військових дій РФ.
У виборах беруть участь 10 партій
У виборах до Державної думи Російської Федерації беруть участь десять політичних партій. Загалом розподіляються 450 депутатських місць: 225 з них отримуються за партійними списками, а ще 225 - у рамках одномандатних округів.
Невдовзі перед голосуванням Верховний суд Російської Федерації ухвалив рішення виключити з виборів партію "Яблуко", яка єдина відкрито протистоїть війні. У ряді регіонів країни також були зняті кандидати цієї партії у одномандатних округах.
Російські опозиційні групи запропонували виборцям різні підходи до голосування. Фонд боротьби з корупцією рекомендував віддавати голоси за будь-яку партію, крім "Єдиної Росії", обираючи за партійними списками. Тим часом "Яблуко" виступає за визнання бюлетенів за партійними списками недійсними. Форум вільної Росії закликає до бойкоту виборів. Антивоєнний комітет Росії повідомив, що не планує закликати виборців до єдиної стратегії.
Європейський Союз не визнає результати виборів, проведених Росією на територіях України, які вона окупувала, заявила Європейська комісія.
Європейський Союз не підтримує легітимність проведених Росією виборів до Державної думи на територіях України, які тимчасово перебувають під окупацією. Про це 18 вересня, у перший день основного голосування в Росії, повідомив представник Європейської комісії Крістіан Віганд.
". Ці так звані вибори є ще одним грубим порушенням міжнародного права", - сказав Віганд на брифінгу в Брюсселі.
Він зазначив, що Європейський Союз "ні в якому разі не визнає" ані організацію виборів на українських територіях, які перебувають під окупацією, ані результати цих виборів.
"Додав словник," - зазначив він.
Єврокомісія також висловила незадоволення умовами, за яких проводяться вибори безпосередньо на території Росії.
"Спосіб, яким організовуються вибори до Державної думи, вказує на тривале й глибоке зниження рівня демократії в Росії," - зазначив Віганд.
За його словами, влада Росії посилила "систематичні та інституційні репресії", аби виключити опозиційні сили з політичної арени. Серед прикладів він навів заборону кандидатів від партії "Яблоко" та тривалі терміни ув'язнення за висловлення політичної незгоди.
"щодо майбутнього їхньої країни. Він серйозно обмежує їхній доступ до незалежної інформації", - сказав речник.
Головне голосування на виборах до Державної думи Російської Федерації заплановане на 18-20 вересня. Ці парламентські вибори є першими після початку широкомасштабної агресії Росії проти України в лютому 2022 року.
Росія здійснює голосування на анексованих українських територіях. Як повідомляло Радіо Свобода, так звані вибори стартували ще наприкінці серпня, задовго до основних днів голосування в Росії. Україна та західні держави не визнають результати цих голосувань, які проводить Росія на окупованих українських землях.
Головне голосування на виборах до Державної думи Російської Федерації заплановане на 18-20 вересня. Ці парламентські вибори є першими після початку широкомасштабної агресії Росії проти України в лютому 2022 року.
Росія здійснює голосування на анексованих українських територіях. Як повідомляло Радіо Свобода, так звані вибори стартували ще наприкінці серпня, задовго до основних днів голосування в Росії. Україна та західні держави не визнають результати цих голосувань, які проводить Росія на окупованих українських землях.
#
