Олексій Купрієнко. Вдень я займаюся розробкою, а вночі насолоджуюсь іграми та ділюсь своїми враженнями про них.
У 2000 роках телефон-розкладачка, або "мушля", "черепашка" чи "жабка", був звичним пристроєм для мільйонів користувачів, але після появи сенсорних смартфонів вони майже зникла з масового ринку. Тепер, у середині 2020-х, видозмінений складаний формфактор повертається в найдорожчі лінійки провідних виробників.
Схоже, що QWERTY-телефони також пережили своє відродження, проте їхній розвиток має свої особливості. Фізична клавіатура повернулася на ринок практично без змін, перетворившись на нішевий продукт для справжніх фанатів. Водночас, складаний форм-фактор зазнав значних змін: сучасні складані смартфони тепер оснащені єдиним гнучким дисплеєм, а не двома окремими екранами. Яскравим підтвердженням відновлення популярності розкладачок стала презентація 9 вересня 2026 року, де Apple представила свій перший складаний смартфон iPhone Duo. Це нагадує про те, як еволюціонували телефони від перших моделей "мушель" до сучасних складаних пристроїв.
Від "Зоряних шляхів" до Motorola StarTAC.
Ідея комунікаційного пристрою у вигляді розкладачки виникла задовго до появи мобільних телефонів. У класичному телевізійному серіалі "Зоряний шлях" (1966-1969) члени команди, висаджуючись на незнайомі планети, використовували для зв'язку між собою та з космічним кораблем особливий пристрій – комунікатор, що відкривався, нагадуючи мушлю. Цей реквізит був розроблений фахівцем з реквізиту Ва Мін Чанг, і на фоні громіздких радіостанцій 60-х років комунікатор виглядав дійсно як технологія з майбутнього.
Довгий час побутувала міфічна історія про те, що інженер компанії Motorola Мартін Купер розробив перший мобільний телефон, будучи під враженням від серіалу Star Trek. Проте сам Купер зазначав, що його ідея виникла під впливом наручної рації детектива Діка Трейсі з коміксів 1930-х років. Водночас, класичний космічний серіал надав суспільству візуальне уявлення, яке згодом стало асоціюватися зі складаними телефонами Motorola.
Першим етапом у розвитку цього форм-фактора стала Motorola MicroTAC, яка була представлена в 1989 році. У той час вона вважалася найменшим і найлегшим мобільним телефоном на ринку. Відкидна кришка MicroTAC закривала лише клавіатуру, задаючи новий напрямок у дизайні. У квітні 1991 року японська компанія NTT випустила лінійку компактних телефонів mova, які під загальною назвою TZ-804 виробляли чотири компанії: Matsushita, NEC, Fujitsu та Mitsubishi. Модель NEC, відома як mova N, мала складаний корпус і стала першим телефоном з таким дизайном.
Поза межами Японії формфактор мобільного телефону здобув популярність завдяки моделі Motorola StarTAC, яка з'явилася на ринку в 1996 році. У своїй найлегшій версії цей пристрій важив всього 88 грамів, що робило його найменшим і найліпшим за вагою мобільним телефоном свого часу.
За кілька десятиліть після перших складних телефонів, що надихались Star Trek, історія зробила повне коло. У другому сезоні серіалу "Зоряний шлях: Пікар" / Star Trek: Picard продюсери вклали Samsung Galaxy Flip3 у масивний корпус і перетворили його на трикордер. Проте від перших розкладачок до гнучких екранів було ще далеко, а спершу подібним телефонам належало пережити свою золоту добу у 2000 роках.
Епоха розкладачок в золотому сяйві
На початку 2000-х років складані телефони стали не лише технологічною новинкою, а й одним з найулюбленіших формфакторів. Важливу роль у цьому процесі зіграла компанія Samsung. Модель SGH-T100, що з'явилася на ринку в 2002 році, привернула увагу споживачів своїм елегантним дизайном, кольоровим екраном та поліфонічними рингтонами. За інформацією від Samsung, T100 стала першим телефоном, який досягнув продажу 10 мільйонів одиниць протягом свого першого року на ринку.
Ще відомішою стала SGH-E700 2003 року. Це був перший телефон Samsung із вбудованою антеною. Продажі E700 перевищили 10 млн, а успіх моделі суттєво зміцнив позиції Samsung на ринку мобільних телефонів. Пам'ять про неї компанія зберегла й через двадцять років: 2023 р. Samsung випустила лімітовану версію Galaxy Flip5 Retro у кольорах оригінальної E700.
Однак основною іконою епохи стала Motorola RAZR V3, що з’явилася на ринку у вересні 2004 року. Її ультратонкий алюмінієвий корпус перетворив звичайний гаджет на стильний аксесуар та символ престижу. Загалом Motorola реалізувала понад 130 мільйонів моделей RAZR V3 у різних варіаціях, що робить цю модель найуспішнішим складаним телефоном в історії.
У 2003 році Sony Ericsson представила модель Z600, яка стала їхньою першою складаною телефоном з вбудованою камерою. Цей апарат оснащений кольоровим TFT-дисплеєм, зовнішнім екраном для відображення годинника та ідентифікації абонента, а також підтримує Bluetooth. Лінія Z продовжилася у 2005 році з елегантною моделлю Z520, що дозволяла змінювати кольорові панелі Style-Up, а в 2006 році з'явилася 3G-модель Z610.
Nokia, яка тоді робила ставку на моноблоки, представила свою модну розкладачку 7200 у жовтні 2003 р. Масовий пристирій у ніші розкладних телефонів компанії випустила пізніше, це була Nokia 6101, перша розкладна модель компанії яка продовалася у США.
Проте, розкладачка не була єдиним варіантом для компактності телефонів. Поряд із цим форм-фактором почали набирати популярність слайдери. Саме на них зосередила свою увагу компанія LG, чиї стильні моделі Chocolate і Shine здобули велику популярність у середині 2000-х років. У Samsung також були власні слайдери, зокрема модель SGH-D500. Крім того, існували й інші варіанти складних телефонів.
Слайдери, обертові варіанти та різноманітні експерименти.
Слайдери з'явилися на ринку ще до того, як розкладачки стали популярними. Nokia 8110, перший телефон з слайдерним дизайном від компанії, був представлений у 1996 році. Висувна кришка, коли телефон був закритий, захищала клавіатуру, а у відкритому стані дозволяла мікрофону наближатися до рота користувача. Через свою вигнуту форму цей пристрій швидко отримав прізвисько "банан". У 2018 році компанія HMD Global випустила оновлену версію Nokia 8110 4G, представлену в яскраво-жовтому кольорі. У 1999 році Nokia 8110 здобув популярність завдяки фільму "Матриця", хоча в стрічці з’явилася модифікована версія з пружинним механізмом, якого оригінальний телефон не мав.
Слайдери знову з’явилися на ринку, але вже в епоху сенсорних смартфонів, цього разу оснащені повноцінною QWERTY-клавіатурою під дисплеєм. Саме з такого форм-фактора розпочалася історія Android: перший пристрій на цій платформі, HTC Dream, відомий в США як T-Mobile G1, з’явився в 2008 році з висувною клавіатурою і спершу не мав віртуальної клавіатури.
Наступного року Motorola Droid, перший смартфон на базі Android 2.0, представив слайдерний механізм, який дозволяв заховати клавіатуру під 3,7-дюймовим екраном.
Один із нещодавніх яскравих прикладів - це BlackBerry Priv, випущений у 2015 році. Цей пристрій об'єднав в собі операційну систему Android, вигнутий дисплей і висувну фізичну клавіатуру.
Поворотні моделі були досить рідкісними та вважалися експериментальними. Наприклад, Motorola V70, випущена в 2002 році, мала клавіатуру, що ховалася під кришкою, яка оберталася на 180 градусів навколо круглого екрану. Цей механізм став впізнаваним, проте він уповільнював процес відкриття телефону і знижував його надійність.
Motorola знову звернулася до цього форм-фактора під час ери Android: у 2010 році був представлений квадратний смартфон Flipout, який мав шарнір на одному з кутів. Екран цього пристрою обертався на 90 градусів, відкриваючи п'ятирядну QWERTY-клавіатуру.
Samsung X830, випущений у 2006 році, мав клавіатуру, яка ховалася під дисплеєм, що повертався вбік. У той же рік Nokia 3250 запропонувала оригінальне рішення, де половина корпусу з клавіатурою оберталася, дозволяючи перемикатися між режимами дзвінків і відтворення музики.
Деякі виробники створювали мобільні телефони унікальним чином, що не було схоже на інші рішення. Наприклад, Nokia N90 у 2005 році мала три секції замість традиційних двох. Коли екран відкривався, його можна було повертати, щоб використовувати пристрій як відеокамеру. Крім того, обертовий модуль камери з оптикою Carl Zeiss дозволяв знімати фотозображення навіть у складеному стані.
Унікальну лінію складних телефонів започаткувала компанія Nokia з моделлю Communicator. В режимі закриття пристрій функціонував як звичайний телефон, але при розкритті, вздовж довгого боку, він перетворювався на компактний ноутбук, пропонуючи користувачеві повноцінну QWERTY-клавіатуру та великий екран. Перша версія, Nokia 9000, з'явилася на ринку в 1996 році, а в 2000 році дебютувала модель Nokia 9210 з кольоровим дисплеєм на базі Symbian, що зробило цю серію справжніми бізнес-смартфонами. Останньою класичною моделлю в цій лінійці стала Nokia E90, випущена в 2007 році, яка вперше в історії серії отримала підтримку 3G та GPS.
Проте ці моделі залишилися лише рідкісними експериментами, тоді як в Японії класичні розкладачки змогли закріпитися на тривалий термін.
Культ "гаракеї"
У Японії такі мобільні телефони отримали назву "гаракеї". Це слово утворене від перших складів японської назви Галапагоських островів, "Гарапагосу", та терміна "кейтай", яким у розмовній мові позначають мобільники. Ця назва з'явилася як іронічне зауваження. Подібно до ендемічних видів тварин, які адаптувалися до умов ізольованих островів Галапагосів, японські телефони набула особливих функцій, призначених виключно для внутрішнього ринку. Вони вміли переглядати телепередачі, працювати з мобільними гаманцями та багато іншого. Проте за межами Японії ці можливості не знаходили популярності та не могли бути використані.
Переважно "гаракеї" були саме розкладачками з екраном на верхній половині та кнопками на нижній. Масовими вони стали на початку 2000 років. На відміну від решти світу, де виробники продавали одні й ті самі моделі в різних країнах, японські телефони проєктували з нуля під конкретного оператора, тож кожна модель мала власний дизайн і набір функцій.
Японські виробники підлаштовували під нові функції й саму конструкцію розкладачки. Коли в Японії запрацювало мобільне телебачення 1seg, Sharp випустила AQUOS 905SH, екран якої можна було розвернути горизонтально, щоб дивитися ефір на маленькому дисплеї.
Популярність розкладачок тривала протягом тривалого часу. За інформацією компанії NTT Docomo, у липні 2010 року кількість абонентів її сервісу i-mode досягла рекордного рівня, сягнувши приблизно 49,07 мільйона користувачів. У той же рік смартфони займали лише 22,7% японського ринку мобільних телефонів, і їхній вплив почав зростати значно пізніше, ніж в інших країнах. Багато користувачів залишалися вірними розкладачкам, оскільки ці телефони мали триваліший час роботи від акумулятора, були більш стійкими до падінь і мали нижчу ціну.
Навіть з появою смартфонів японські компанії не відмовилися від розкладних телефонів. Вони розробили гібридний формат "гара-хо": пристрої з традиційною конструкцією та кнопковою клавіатурою, але з сучасними функціями та характеристиками, властивими смартфонам, наприклад, Sharp AQUOS K SHF32.
Остаточно епоху класичних "гаракеї" завершили оператори. KDDI вимкнула свою 3G-мережу 2022 р., SoftBank - 2024 р., а NTT Docomo зробила це 31 березня 2026 р. На момент вимкнення мережею Docomo користувалися близько 500 тис. абонентів, багато з яких мали саме розкладачки. Проте Японія була не єдиним ринком, де розкладачка з кнопками пережила появу сенсорних смартфонів.
Між кнопками і гнучким екраном
Поки в Європі та США сенсорні моноблоки остаточно витіснили кнопкові телефони, а в Японії ще жили свої ендемічні "гаракеї", Samsung знайшла для розкладачок інший прихисток. Для азійських ринків компанія кілька років випускала складні смартфони з Android і цифровою клавіатурою. Найдорожчі з них, як-от W2018, мали два екрани та близьку до флагманської начинку.
Інші компанії прагнули знайти рішення для розширення екрану без збільшення розмірів пристрою. У 2011 році модель Kyocera Echo була оснащена двома екранами, з'єднаними на шарнірі, що дозволяло перетворювати телефон на компактний планшет у розкладеному вигляді.
Ідеальним виходом повинні були стати гнучкі екрани, проте на виставці CES у 2013 році прототип від Samsung продемонстрував, наскільки далеко ми ще від їхнього масового виробництва. Хоча такий екран вже мав можливість вигинатися, скласти його навпіл було неможливо, оскільки виробництво ускладнювалося чутливістю матеріалів матриці до кисню.
Отже, концепцію двох екранів продовжували вдосконалювати. Модель ZTE Axon M, випущена в 2017 році, у розкладеному стані створювала велику площу для роботи, проте проміжок між дисплеями завжди підкреслював, що дійсно складаного смартфона ще не було.
Останнім значущим прикладом став Microsoft Surface Duo, випущений у 2020 році. Через шість років перший складаний iPhone також отримає назву Duo, проте з одним гнучким екраном. Водночас, на момент появи Surface Duo на ринку смартфони з гнучкими дисплеями вже продавалися більше року.
Гнучкі дисплеї: від початкових розробок до iPhone Duo
Першим виробником, який представив смартфон з гнучким екраном, стала маловідома компанія Royole, а не такі гіганти, як Samsung чи Huawei. Модель FlexPai з'явилася на ринку в Китаї наприкінці 2018 року. З того часу складані смартфони перестали бути чимось екстраординарним: Samsung регулярно оновлює свої моделі Galaxy Fold і Galaxy Flip, а до цього сегмента також приєдналися Google та інші китайські бренди. Однак спочатку індустрії потрібно було вирішити, в якому напрямку краще вигинати екран.
На початку деякі виробники вирішили розміщувати гнучкі дисплеї з зовнішнього боку. У 2019 році Xiaomi представила прототип, в якому дві бічні частини екрана згорталися назад, перетворюючи пристрій з планшета на смартфон. Перший Huawei Mate X також використовував аналогічний принцип, але відкритий екран виявився занадто вразливим до пошкоджень. Вже в 2021 році Huawei змінила свою стратегію і почала виробництво з внутрішнім складанням, як у Galaxy Fold.
На початку 2020 р. гнучкий екран повернув і класичну розкладачку. Motorola відродила razr у формі RAZR V3, але з одним гнучким дисплеєм замість екрана й клавіатури, а слідом вийшов Samsung Galaxy Flip, екран якого вперше вкрила гнучка скляна поверхня замість пластику.
На іншому кінці спектра знаходяться смартфони, які складаються вдвічі і розкриваються до розміру планшета. Першим таким гаджетом став Huawei Mate XT, представлений у 2024 році, а вже в 2025 році до цієї інноваційної тенденції приєдналася компанія Samsung зі своїм Galaxy TriFold.
Зміни відбулися і в пропорціях смартфонів-книжок. Початкові моделі були витягнутими і вузькими, нагадуючи в складеному вигляді пульт дистанційного керування. Наразі виробники переходять до більш широких форм, які мають схожість із паспортами: у липні 2026 року Samsung Galaxy Fold8 став першим складаним смартфоном компанії з такими новими пропорціями.
Одночасно розкладачка знову знайшла своє місце у світі, але тепер отримала нову функцію: її пропонують як альтернативу для відпочинку від смартфонів. У 2026 році відома компанія Commodore презентувала Callback 8020 — розкладачку з T9-клавіатурою, на якій соціальні мережі та браузер були систематично заблоковані.
Того ж року власну розкладачку без соцмереж анонсувала й компанія Light, пояснивши це попитом серед молоді. Водночас прості кнопкові розкладачки без смартфонних функцій досі продаються: окрім HMD з її моделями під брендом Nokia та колаборацією з Barbie, їх пропонує чимало інших виробників як дешеву альтернативу смартфона.
Складані смартфони поки що не здобули популярність на ринку, займаючи лише невелику частку сегменту. Проте важливим кроком до визнання цієї категорії стало представлення нового iPhone Duo від Apple — їх першого складаного пристрою. Для свого дебюту на ринку складних телефонів компанія також обрала незвичний формат, схожий на "паспорт".
Протягом тридцяти років складані телефони пройшли від етапу масового вжитку до преміум-сегмента і, здається, знову повертаються на ринок. У 2000-х роках Motorola RAZR V3 була доступна десяткам мільйонів користувачів, тоді як сучасні складані смартфони залишаються дорогими іграшками для справжніх фанатів технологій. Однак, коли Apple вступає в гру, це часто означає, що даний сегмент стає загальноприйнятим. Технології вже досягли зрілості, і тепер справою залишається лише зниження вартості компонентів. Компанія, яка першою представить якісний масовий складаний смартфон, має всі шанси на успіх.
#
