facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Вадим Трюхан: «Мінські домовленості мали бути ратифіковані Верховною Радою»

13.02.2020

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську практично погодили нову ділянку розведення, а ще оновили список на обмін. Про це заявила речниця представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Вадим Трюхан – юрист-міжнародник розповість про розвиток подій у Мінському процесі:

«Щоб йти далі і виходити на щось нове, треба зрозуміти, а що відбулося? Що ми маємо насправді у зв’язку з укладенням цих домовленостей? Тут є два аспекти. Є змістовний, а є процедурний. Те, що стосується змісту, незважаючи на те, що каже Петро Олексійович, тяжка ніч, не тяжка ніч, загрози, не загрози, на мою думку, він зробив серйозну політичну помилку, пішовши фактично на ультиматум росіян, який підтримали німці і французи. Там було два ключові моменти, на які погоджуватися було не можна. Перший – це внесення змін до Конституції. Друге – спочатку це політична частина, а потім безпекова, а треба було навпаки. А те, що стосується процедури, тут ще складніше. В нас є закон про міжнародні договори Україні і є Віденська конвенція про право міжнародних договорів, частиною якої є Україна. Так от за законом мали бути внесені пропозиції про укладення, потім рішення про підписання цих домовленостей. А потім подання на ратифікацію цих домовленостей. Тому що згідно з пунктом Е статті 9 закону про міжнародні договори ті міжнародні договори, які містять положення, що вимагають внесення змін до законодавства Україні, безумовно підлягають ратифікації. Цього не було зроблено.

І відповідно, оскільки процедура не була дотримана і підписував ці домовленості Леонід Кучма, який не мав належно оформлених повноважень, то згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів акт, вчинений особою, яка не мала на те повноважень, вважається юридично недійсним. От нам треба про це заявляти. І тоді ми вже зможемо рухатися далі. Ці домовленості мали бути ратифіковані. І той факт, що на них накладалася спільна заява президентів і канцлера, і той факт, що вони є додатком до резолюції Радбезу ООН, абсолютно ніякого значення не має. Треба мати сміливість, юридичну позицію для того, щоб сказати і партнерам, і росіянам: вибачте, цей акт був підписаний неналежно уповноваженою особою, і він для нас не має ніякого значення. І від цього вже відштовхуватися. Повертатися до Будапештського меморандуму, до належного формату переговорів, готувати ці переговори, виходити на комплекс міжнародних договорів і виходити на алгоритм досягнення миру і врегулювання цієї ситуації. А поки що ми маємо тільки красиві заяви без жодного наповнення змістом».