Парламентські вибори в Сербії значно ослабили вплив пропрезидентської Сербської прогресивної партії та президента Александара Вучича, який перебуває при владі з 2017 року, а до цього три роки обіймав посаду прем'єр-міністра.
Александар Вучич, проголосивши про своє невдачу, виступив на пресконференції, що відбулася в партійному центрі в Белграді, Сербія, 25 жовтня 2026 року.
Він -- один із політичних довгожителів, якщо враховувати, що розпочав свою політичну карʼєру за часів режиму Слободана Мілошевича й у 1998-2000 роках обіймав посаду міністра інформації. Тоді відзначився запровадженням штрафів для журналістів за критику уряду і блокуванням закордонного телебачення.
Розпочавши європейський курс Сербії, Александар Вучич перепросив за свої дії. Хоча в окремих ситуаціях вибачень буває недостатньо.
Обвал нещодавно відремонтованого навісу на залізничному вокзалі Нового Саду — другого найбільшого міста Сербії — став не лише трагічною подією, внаслідок якої загинули 16 осіб, але й спровокував політичну бурю. У місті розпочалися акції протесту проти корупції та безвідповідальності влади, які швидко охопили всю країну, призвівши Сербію до суспільно-політичної кризи, що завершилася відставкою чинного президента. Громадські активісти вважали, що відставка Вучича є політичним маневром: він нібито полишає посаду глави держави, щоб здобути перемогу на виборах і повернутися до влади в якості премʼєр-міністра з розширеними повноваженнями.
Протягом тривалого часу Александар Вучич намагався балансувати на двох фронтах. Сербія, яка з 2012 року є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, водночас підтримує тісні зв’язки з Москвою. Країна досі не долучилася до санкцій проти Росії і продовжує імпортувати російські енергоресурси. Щодо агресії Росії в Україні, позиція Сербії залишалася неоднозначною: з одного боку, вона надавала гуманітарну допомогу та підтримувала ініціативи з відновлення енергетики, а з іншого — постачала боєприпаси через посередників.
Володимир Путін та Олександр Вучич зустрілися в Сочі 25 листопада 2021 року.
Читайте такожДедлайн для Сербії: між санкціями Вашингтона та енергетичним диктатом Кремля
Основною рушійною силою протестного руху були студенти, але вони отримали підтримку інших верств суспільства. Це дозволило створити власний політичний проєкт, який виявився успішним на виборах. Прикметно, що студенти не залучали до свого списку представників опозиційних партій, вважаючи їх неефективними. Хоча ті підтримали "Студентський список".
Списки кандидатів до парламенту формувалися через пленуми університетів, до яких увійшли викладачі, юристи, активісти, а також представники інтелігенції. Перевага надавалася тим, хто не мав політичного досвіду та не був на державній службі. Виборча кампанія проходила за принципом "від дверей до дверей". Під час агітації "Студент — у кожному селі" активісти студентського руху, згідно з даними сайту "Студентського списку", відвідали 400 населених пунктів, де провели особисті зустрічі з двадцятьма тисячами громадян.
Учасники передвиборчого мітингу громадського руху "Студентський список" у Белграді, 22 жовтня 2026 року.
Танці та пісні заповнюють вулиці, а вибачення лунають в ефірах.
"Атмосфера в Сербії досі карнавальна. Усміхнені обличчя студентів, у день голосування ввечері люди святкували, співали й танцювали традиційне сербське коло -- від столиці до найменших міст країни. Весела молодь святкує перемогу "Студентського списку". Люди й досі радіють..." -- описує атмосферу перемоги опозиційних сил сербський журналіст і політолог українського походження Борис Варга.
Протестувальники прорвалися до студії телеканалу TV Informer, відомого своїм пропагандистським контентом на підтримку Вучича. Під час прямого ефіру вони вступили в суперечку з ведучими, які протягом тривалого часу ображали противників чинної влади. Тим часом регіональна громадська станція "Радіо і телебачення Воєводини" (RTV) публічно вибачилася перед своїми глядачами за невиконання своїх обов'язків. Ведучий новин прочитав заяву, в якій визнано, що телеканал "ігнорував важливі питання, подавав однобоку інформацію, висвітлював події без критичного аналізу, а також не ставив доречних запитань або зовсім їх не ставив".
"Фактично це друга "електоральна революція" в Сербії від запровадження багатопартійності у 1990-х роках, коли після масових протестів студентів і громадян автократа усунули від влади мирним шляхом -- на виборах. Перша відбулася 5 жовтня 2000 року, коли внаслідок масових протестів визнав свою поразку на виборах колишній сербський лідер Слободан Мілошевич", -- пояснює Варга.
Читайте також: Сербія покидає гру. Як близький союзник відвернувся від Віктора Орбана.
Голосування на виборчій станції під час дострокових парламентських виборів у Белграді, 25 жовтня 2026 року.
Виборча кампанія, за його словами, проходила в умовах очевидної нерівності. З одного боку, Вучич і його Сербська прогресивна партія мали у своєму розпорядженні весь адміністративний ресурс і великі гроші на агітацію. Були зафіксовані випадки підкупу виборців. З іншого боку, студенти мали мінімальний бюджет і проводили невеликі флешмоби з банерами, які привертали величезну увагу громадян. І висока явка виборців засвідчила прагнення змін.
"Гнів і насильство, до яких вдавався режим Вучича протягом останніх двох років під час студентських і громадянських протестів, стали основними чинниками, що мобілізували людей. Проте студенти, завдяки своїй стриманості та інноваційній організації, змогли зберегти мирний характер як протестів, так і виборчої кампанії. У Вучича залишилися лише ті, кого він підкупив, та злочинці, які збагатилися за останнє десятиліття", -- зазначає Борис Варга.
Унікальність цих виборів у Сербії полягає в тому, що децентралізований студентський рух, що не має визначеного лідера та діє за горизонтальною схемою, зміг здолати потужну державну корупційну систему Вучича, яка організована за вертикальним принципом.
"Вже тепер можна говорити про спадок студентського руху, який проявляється в його інноваційних методах самоорганізації, що включають елементи безпосередньої демократії. Головним чином, це реалізація рішень на студентських пленумах та організація місцевих громад через збори громадян", -- зазначає політолог. Він висловлює сподівання, що фахівці та експерти, представлені в "Студентському списку", стануть каталізаторами змін у Сербії. Країні та суспільству потрібно докласти значних зусиль для відновлення функціонування політичних інституцій відповідно до демократичних принципів.
Кандидати від "Студентського списку" вітають прихильників під час мітингу громадського руху у Белграді, 22 жовтня 2026 року.
Україні зарано радіти? Антиросійських санкцій не буде
Експертка з міжнародного розвитку Уляна Бах вважає, що тішитися програшу Вучича зарано -- потрібно аналізувати подальший розвиток подій і практичні дії нової влади.
Вона звертає увагу, що ще 30 вересня, під час виборчої кампанії, студентський рух у Сербії офіційно оголосив, що не запроваджуватиме санкції проти Росії. Ця теза також стала одним із перших зовнішньополітичних меседжів після їхньої перемоги. Ввечері 25 жовтня один із найпомітніших представників "Студентського списку", професор соціології Йово Бакіч, підтвердив це в ефірі російського RT Balkan. Він сказав, що в зовнішній політиці щодо Росії нічого не зміниться, оскільки для Сербії це історично важливий партнер і в багатьох випадках навіть захисник.
У той же час Уляна Бах вважає, що Москва могла надавати підтримку як Александру Вучичу, так і його суперникам. Зокрема, першого жовтня Путін особисто висловив надію, що Вучич стане наступником на посаді прем'єр-міністра Сербії. Він відзначив Белград за відмову від санкцій та прагнення до співпраці з Росією. Більше того, російська підтримка Вучича не обмежувалася лише дипломатичними каналами. У березні 2025 року тодішній віцепрем'єр Сербії Александар Вулін публічно висловив вдячність російським спецслужбам за їхню допомогу у боротьбі з "кольоровими революціями".
Ось варіант вашого тексту з унікальними формулюваннями: "Також зверніть увагу на думку сербського політолога та журналіста Бориса Варги: 'Пристрасть сербів до росіян є відображенням прихованих антизахідних настроїв'."
"Проте існує й інша, набагато менш явна частина цієї історії," -- зазначає експертка. Вона згадує про розслідування, проведене Radio Free Europe/Radio Liberty, яке було опубліковане на початку жовтня і виявило, що проросійські інформаційні джерела в Сербії підтримували не лише Вучича.
RT Balkan і Sputnik -- російські медіа, заборонені в ЄС, але присутні в інфопросторі Сербії, -- поширювали заяви "Студентського списку" про відмову від санкцій. Частина проросійських телеграм-каналів підтримувала владу, але інші відкрито симпатизували саме студентам. І навіть ультраправі "Народні патрулі" Дамняна Кнежевича, які раніше організовували акції на підтримку російського вторгнення в Україну, також виступили на боці студентського руху.
Підтримувачі святкують тріумф "Студентського списку" в офісі руху після позачергових парламентських виборів у Белграді, що відбулися 25 жовтня 2026 року.
Чи знаєте ви, чому деякі проросійські групи були незадоволені Вучичем? Незважаючи на його тісні зв'язки з Путіним, він не був абсолютно проросійським політиком. Вучич вмів грати на двох фронтах. З одного боку, він утримувався від накладення санкцій на Росію та підтримував дружні стосунки з Путіним, а з іншого — сербські боєприпаси активно постачалися в Україну через західних посередників, — зазначає Уляна Бах.
На її думку, постачання боєприпасів Україні стало однією з причин, чому Вучич втратив підтримку частини проросійських сил, які тепер проявляють симпатії до студентського руху.
Таким чином, "Студентський список" наразі виступає в ролі своєрідної wild card, і на даний момент ніхто не може стверджувати, яким чином він функціонуватиме, -- зазначає експерт.
Вона акцентує, що ключовими показниками є реакція на закінчення терміну дії американської ліцензії OFAC у жовтні, що дозволяє сербській нафтовій компанії NIS, пов'язаній з російським "Газпром Нефть", продовжувати свою діяльність. Додатково, наприкінці року завершується термін чинної угоди Сербії з російським "Газпромом".
Не геополітичний успіх, а скоріше можливість для дипломатичних зусиль.
Народна депутатка України від партії "Голос", заступниця голови постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Соломія Бобровська теж застерігає: немає підстав вважати, що нова влада автоматично дистанціюється від Росії або поглиблюватиме співпрацю з ЄС. Вона звернула увагу, що "Студентський список" об'єднав противників команди Вучича, але не запропонував чіткої проєвропейської чи антиросійської програми. Постає питання, чи зможе нова команда ефективно керувати державою, чи здатна сформувати узгоджену команду, домовлятися між собою та втілювати політичні рішення. "Об'єднати суспільство навколо боротьби з корупцією -- одне завдання, а побудувати дієздатну систему управління -- зовсім інше", -- пише політикиня.
Учасники акції демонструють копії Конституції Сербії під час фінального передвиборчого мітингу громадського руху "Студентський список" у Белграді, що відбувся 22 жовтня 2026 року.
Ознайомтеся також: Країна на межі. Замітки мандрівника з Боснії та Герцеговини.
Соломія Бобровська висловила думку, що результати цих виборів не слід трактувати як геополітичну перемогу для України. Натомість, це може стати можливістю для активнішої дипломатичної взаємодії з Сербією. Вона підкреслила, що українській дипломатії слід зосередитися на встановленні конструктивного діалогу з новим урядом та розвитку практичного співробітництва. Зокрема, важливо шукати спільні інтереси в гуманітарній сфері, відновленні, захисті міжнародних норм і європейській інтеграції. "Крім того, необхідно звертати увагу на конкретні дії, а не лише на заяви Сербії. Яким чином вони голосуватимуть в міжнародних структурах? Яка буде їхня подальша позиція щодо санкцій проти Росії? Чи вживатимуться практичні заходи на підтримку України? Чи зміниться динаміка відносин із Москвою? Це ті питання, які залишаються без відповіді," – зазначила вона.
Наразі ані українське посольство в Сербії, ані Міністерство закордонних справ України не зробили жодних коментарів щодо підсумків парламентських виборів у Сербії, оскільки офіційні результати ще не були оприлюднені.
Учасники акції демонструють прапор з лозунгом "Студенти здобудуть перемогу" під час виборчого мітингу ініціативи "Студентський список" у Белграді, 22 жовтня 2026 року.
Читайте такожНе можна порівнювати Косово і Крим. Як на Балканах реагували на візит президента Зеленського до Сербії
Політичний баланс змінений, але системні зрушення -- під питанням
Процеси євроінтеграції, конфлікт в Україні та ситуація з Косовом можуть суттєво вплинути на зовнішньополітичні рішення нової сербської влади. Варто зазначити, що Сербія не визнає Косово як незалежну державу і також відмовляється визнавати свою відповідальність за військові злочини, які були вчинені сербською армією та поліцією під час війни в Косові в 1998-1999 роках.
Експерт із міжнародних відносин, професор UNI College з Косова Гуракуч Кучі висловив думку, що перемога на виборах сил, які опонували Вучичу, змінює баланс у парламенті Сербії, тоді як системні зміни вимагають інституційних реформ, верховенства права та ефективного демократичного контролю над державними структурами.
Явка виборців на рівні приблизно 70% і перемога "Студентського списку" свідчать про надзвичайну громадянську мобілізацію і що інституційні переваги уряду виявились недостатніми для запобігання змінам на виборах.
Ознайомтеся також із темою: Чарівність угод. На тлі вуличних протестів, парламент Республіки Косово обрав нову президентку.
Фахівець зауважує, що поразку Вучича на парламентських виборах не слід автоматично розцінювати як завершення доби його перебування при владі. "Протягом усіх років перебування Вучича при владі Сербська прогресивна партія (SNS) зміцнила свій вплив у державній адміністрації, інституціях та ключових секторах держави. Тому головним викликом залишається ефективна передача влади та запровадження демократичного контролю над державними інституціями", -- наголошує Гуракуч Кучі. Під час перехідного періоду слід серйозно ставитися до ризиків інституційної обструкції, мобілізації неформальних мереж та політичного напруження.
Александар Вучич, проголосивши про своє невдачу, виступив на пресконференції, що відбулася в партійному центрі в Белграді, Сербія, 25 жовтня 2026 року.
Він також вважає, що зміна влади внаслідок виборів не обов'язково призведе до перегляду державної політики Сербії стосовно Косова. "Студентський рух передусім виступає проти управлінської системи Вучича, а не проти усталеної політики Сербії щодо Косова. Крім того, у своєму меморандумі, опублікованому в травні, рух підкреслив, що розглядає Косово як невід’ємну частину Сербії і заперечує його незалежність. Це вказує на те, що навіть зміна політичних еліт може відбутися без суттєвого перегляду стратегічних цілей держави щодо Косова", -- зазначає фахівець.
Ось альтернативний варіант вашого тексту: "Також зверніть увагу на слова колишньої президентки Косова Атіфете Ях'яґа: 'Я пообіцяла собі, що завжди буду підтримувати жінок'."
Неясно, чи змінить уряд свою позицію щодо діалогу з Брюсселем, "Сербського списку" — політичної сили сербської меншини в Косові, паралельних структур та питань безпеки. "Для Косова важливо не лише те, хто перебуває при владі в Белграді, а й чи готова Сербія відмовитися від використання політичного напруження та інструментів дестабілізації у своїх регіональних стосунках", — підкреслює експерт.
Він вважає, що Сербія вступила у нову фазу політичної боротьби, але процес демократичних і інституційних змін виявляється значно більш складним. "Хоча зміна урядової команди в Сербії може стати початком внутрішніх реформ, це не є достатньою підставою для висновку про зміну її політики стосовно Косова", – зазначив він.
Студентські протести заклали основи для мирної трансформації влади в Белграді. Наче свіжий подих вітру зміни охопив Балкани. Проте залишається актуальним питання: чи можуть ці зміни бути справді революційними, чи ми лише спостерігаємо заміну політичних еліт? Чи відчує цей вітер змін і решта країн Західних Балкан?
#
