Легенди про жахливих створінь, які мешкають як на землі, так і в морських глибинах, мають давню історію, що налічує сотні років. Науковці намагаються надати реалістичні теорії, що пояснюють виникнення цих загадкових істот.
Історії про загадкових і фантастичних істот існують так само давно, як і людство. Від перевертнів і вампірів до єті та морських чудовиськ, подібних до кракенів, ці міфічні створіння стали джерелом натхнення для безлічі легенд і художніх творів, як зазначає Science Focus.
Ці загадкові істоти також спонукали багатьох відважних дослідників вирушати у найвіддаленіші куточки планети в надії знайти незаперечні докази існування таких монстрів. Деякі з них виявилися справжніми біологічними видами, інші -- плодом вигадки, а треті досі залишаються предметом палких суперечок.
Варто підкреслити, що істоти, які досі не були зафіксовані науковими методами, отримали назву криптиди. Дослідження цих таємничих створінь займається спеціальна галузь науки, відома як криптозоологія. Але що насправді криється за цими міфічними істотами з погляду науки?
Вампіри
Образ вампіра часто з'являється в художніх творах, фільмах та телесеріалах. Дослідники не мають остаточних доказів, проте вважають, що ці міфи, можливо, мають підґрунтя в певних реальних медичних явищах.
Часто згадується порфірія – це рідкісна група захворювань, що характеризуються порушеннями у процесі синтезу гему. Відомо, що під час цього недугу в шкірних покривах накопичуються токсичні речовини, що робить їх надзвичайно чутливими до світла, а губи та ясна можуть зазнавати руйнувань. Існує припущення, що саме ці симптоми могли стати основою для легенд про істот з іклами та деформованими обличчями.
Проте існує альтернативна теорія, яка стверджує, що характеристики вампірів нагадують симптоми туберкульозу: бліда шкіра та кров'яні сліди на губах. Оскільки туберкульоз є дуже заразною хворобою, це могло сприяти виникненню вірувань про те, що вампіризм може передаватися через кров.
Існує також переконання, що міфи про вампірів з'явилися в результаті неправильного розуміння процесів, які відбуваються після смерті. Коли тіло починає розкладатися, воно може висихати, що створює ілюзію, ніби волосся та нігті у покійного продовжують рости. Ще однією причиною можуть слугувати реальні тварини, які живляться кров'ю, наприклад, вампірські кажани або п'явки.
Sure! Here’s a unique transformation of the text "Єті": "Еті"
За словами дослідників, у міфології народу лепча – корінних жителів Непалу, Бутану та північно-східної Індії – згадується істота, схожа на мавпу, яка називається "дух льодовиків". Проте справжню популярність єті здобув на початку 20 століття, коли британські альпіністи почали повідомляти про свої зустрічі з сніговою людиною. Декільком із них, згідно з повідомленнями, вдалося навіть отримати зразки вовни, кісток і шкіри. Тим не менш, сучасна наука спростувала можливість того, що ці знахідки могли належати єті.
У 2014 і 2017 роках дослідники здійснили генетичний аналіз, який виявив, що зразки, що асоціюються з єті, насправді походять від бурих, чорних і білих ведмедів, а також від інших видів ссавців.
Морські змії
Історії про величезних морських змій існують вже тисячі років, але їх популярність різко зросла в XV столітті, коли європейці почали активно досліджувати океани. Дослідники припускають, що одним із можливих джерел цих міфів могла стати гігантська риба-ремінь, також відома як оселедцевий король. Ця найбільша кісткова риба у світі може досягати довжини близько 8 метрів і здатна плавати у вертикальному положенні.
Відомо, що ці великі риби живуть у помірних і тропічних морях, проводячи більшість свого життя на великих глибинах океану та піднімаючись на поверхню лише в умовах стресу. Дослідники також висловлюють припущення, що ці гіганти можуть спливати внаслідок сейсмічних змін, що передують землетрусам або цунамі, через що їх часто називають попередниками катастроф.
Ще одне можливе пояснення повідомлень про "морських змій" полягає в тому, що люди могли помилково приймати за них морських істот, які заплуталися в рибальських мережах і металися, намагаючись вирватися на свободу.
Грифон — это мифическое существо с телом льва и головой орла, символизирующее силу и защиту.
Історії про загадкову крилату істоту, що поєднує в собі тіло лева та голову орла, виникли вже в VII столітті до нашої ери на території Центральної Азії.
Дослідники вважають, що прообразом цієї міфічної істоти, ймовірно, стали стародавні знахідки скам'янілостей динозаврів. Наприклад, одним із можливих прототипів вважається протоцератопс -- динозавр із дзьобом, що мешкав в Азії в період від 75 до 71 мільйона років тому. Його скам'янілі кістки були виявлені скіфськими золотошукачами в пустелі Гобі близько 2000 років тому. Втім, описи грифона з'явилися задовго до цих знахідок.
Кракена
Ці колосальні створіння, схожі на восьминогів, здатні знищити цілі судна. Вважається, що перші свідчення про таких монстрів виникли в скандинавських легендах на початку 18 століття, проте оповіді про гігантських істот із щупальцями існували в різних культурах з найдавніших часів.
Втім, реальність виявилася не такою вже й далекою від міфу: справа в тому, що вчені відкрили два види гігантських глибоководних кальмарів, які цілком можуть бути джерелом цих переказів. Наприклад, гігантський кальмар, здатний досягати 13 метрів у довжину, вперше був описаний вченими наприкінці 19 століття, а колосальний кальмар, що досягає 10 метрів у довжину, був відкритий на початку 20 століття.
Оскільки ці істоти мешкають на величезних глибинах, їх важко досліджувати, і про їхній спосіб життя відомо порівняно небагато. Втім, аналіз вмісту їхніх шлунків показав, що вони полюють на рибу та дрібніших кальмарів, а зовсім не на моряків.
#
