Росія націлилася залишити Україну без інтернету та зв'язку, сказав президент України Володимир Зеленський 26 вересня. Заява хоч і песемістична, але не безпідставна. Перші атаки по цифровій інфраструктурі ворог завдав 23 вересня, пошкодивши дата-центри столичних інтернет-провайдерів UTELS та "Павутина". Проблеми з інтернетом фіксували приблизно у 100 тис. домогосподарств, постраждало вузлове обладнання UTELS, виникли перебої в роботі хмарного сервісу FEX.NET. Наступного дня про пошкодження повідомили компанії "Домонет", Kievnet і Faust. Також було знищено дата-центр, де розміщувалися потужності MiroHost.
25 вересня російський обстріл призвів до пошкодження дата-центру телекомунікаційної компанії Data Group. На щастя, вдалося зберегти дані клієнтів, і сервіси продовжили функціонувати завдяки резервним ресурсам. Проте для компанії Cosmonova ситуація була більш критичною – вона оголосила, що дата-центр більше не підлягає відновленню. Це призвело до тимчасових збоїв у роботі деяких відеоплеєрів на сайті Суспільного. Ці атаки підкреслили, наскільки багато звичних послуг залежать від фізичних серверів, кабелів та електропостачання. Однак чи означає це, що інтернет в Україні може зникнути повністю, досліджував ZAXID.NET.
Інтернет не має єдиного "включення".
Інтернет не є єдиною мережею з централізованим управлінням. В Україні функціонує безліч провайдерів, чиї мережі взаємопов'язані та мають різноманітні маршрути для виходу у світовий інтернет. Тому, навіть якщо один з кабелів або вузлів зазнає пошкоджень, це не завжди призводить до зупинки передачі даних. За наявності альтернативних маршрутів, трафік може бути перенаправлений. Цю структуру можна уподібнити павутині: якщо одна з ниток рветься, інші зв’язки можуть залишитися незмінними, зазначив CEO Luxnet Андрій Возний у коментарі для ZAXID.NET. Він вважає, що повне одночасне відключення інтернету в Україні є малоймовірним, хоча збої через атаки, безумовно, можуть траплятися.
"Якщо існує загальний побоювання, що все зупиниться і ми залишимось без зв'язку, то, вірогідно, цього не трапиться. Хоча перебої можливі, це неминуче, структура українських мереж є досить децентралізованою, що нагадує хаотичну павутину з гнучким маршрутизуванням. У разі проблеми десь, трафік спробує самостійно знайти альтернативні маршрути," - зазначив експерт.
Слово "намагатиметься" в даному контексті є ключовим. Обхідний маршрут повинен не лише бути фізично присутнім, але й ефективно функціонувати, а також витримувати додаткові навантаження. Після виникнення пошкоджень в мережі, відновлення зв'язку може зайняти деякий час, а швидкість з'єднання може знизитися. Для абонента, чий дім залишився без підключення, загальна стабільність інтернет-мережі не матиме великого значення: локально зв'язок може бути зовсім відсутнім.
Для чого потрібні дата-центри і чому удари по ним завдають значної шкоди?
Дата-центр являє собою спеціально пристосоване приміщення, в якому розташовані сервери та мережеві пристрої. У таких центрах можуть функціонувати веб-сайти, корпоративні системи, платформи для відео та різні інші сервіси. У випадку пошкодження дата-центру наслідки залежать від типу даних і сервісів, які там зберігалися, а також від того, чи мали клієнти план дій на випадок надзвичайної ситуації.
Якщо підприємство зберігало інформацію лише в одному місці і не мало можливостей швидко розгорнути сервіс в іншій локації, процес відновлення може зайняти чимало часу. Якщо заздалегідь були зарезервовані обладнання, дані та канали зв'язку, частину завдань можна буде перенести на інший майданчик. Саме тому Data Group змогли оперативно відновити свою діяльність і гарантувати безпеку клієнтських даних.
"Дата-центри представляють собою скупчення цінного обладнання клієнтів, і тому будь-які прямі атаки на них є вкрай болісними. Проте до таких ситуацій бізнес почав готуватися ще з початку війни. Багато компаній вже встигли змінити свою архітектуру: одні повністю перемістили свою інфраструктуру за кордон, інші обрали гібридний підхід, відмовившись від фізичної колокації на місці, але зберігаючи логічну зв'язність і резервні копії в хмарному середовищі," - зазначає Андрій Возний.
Згідно з його словами, ключові сервіси, обладнання та дані знаходяться поза межами України; в дата-центрах присутні лише блоки IP-адрес, маршрутизаційні елементи та участь у локальних точках обміну трафіком тощо.
"Отже, ліквідація дата-центрів в Україні, безсумнівно, призведе до серйозних труднощів, проте не знищить сам сервіс і дозволить оперативно відновити його роботу," - підкреслив експерт.
Чому не всі сервіси можна перенести за кордон?
На перший погляд, вихід очевидний: розмістити всі сервери за межами України, щоб убезпечити їх від російських ударів. Для багатьох сайтів чи сховищ даних це може бути частиною рішення. Утім деяким системам потрібно обмінюватися великими обсягами інформації майже без затримки.
Один із прикладів, який навели у Luxnet, - ведення прямих теле- й радіоефірів. Під час трансляції сигнал надходить із камер, обробляється і передається далі. Для цього потрібні стабільний канал зв'язку та швидка передача даних. Якщо частину такого процесу винести далеко від студії, затримки й залежність від довгого маршруту можуть створити проблеми.
Саме тому удари по місцевій цифровій інфраструктурі здатні впливати не лише на домашній інтернет. Вони можуть порушувати роботу окремих сайтів, відеосервісів, ефірного обладнання та систем компаній, які користуються пошкодженим майданчиком.
У цьому контексті варто звернути увагу на ситуацію з сервісом VKURSI. Засновник Андрій Грищук повідомив, що після атаки 23 вересня користувачі на деякий час втратили доступ до платформи. Іронічно, але саме в травні компанія почала підготовку до перенесення своїх сервісів та баз даних у хмару. На момент атаки роботи були завершені більш ніж на 95%, залишалося всього близько 18 годин до повного переходу. Якби цей процес вдалося закінчити вчасно, компанія мала намір переключити сервіси на резервний варіант всього за десять хвилин. Згодом система була успішно відновлена.
Що можна вжити для підтримки зв'язку?
Нападения на дата-центры продемонстрировали, что даже при наличии оптоволоконного подключения в квартире качество интернета все равно зависит от оборудования провайдера за ее пределами. "Многие люди ошибочно полагают, что оптоволокно в квартире обеспечивает безусловную стабильность интернет-соединения. На самом деле, оптика решает только проблему с перебоями в электроснабжении на пути к абоненту", - говорит генеральный директор Luxnet Андрей Возный.
Отже, для облаштування будинку він рекомендує розпочати з установки оптоволоконного інтернету та забезпечення резервного живлення для техніки.
"Для звичайного дому GPON + резервне живлення на роутер - це базовий мінімум і стандарт. Але слід розуміти, що GPON рятує лінію до будинку від знеструмлення. Якщо ляже сам головний вузол провайдера, оптика не допоможе".
Тому перед підключенням фахівець радить запитати оператора, скільки часу його мережа зможе працювати без електрики.
Підключення до другого провайдера також не завжди створює незалежний резерв. За словами Андрія Возного, у багатоповерхівках кабелі різних операторів можуть проходити через один щиток, а за межами району - через спільну магістраль. "Якщо переб'ють спільний ввід ляжуть обидва", - пояснив він. Тож тим, для кого зв'язок критично важливий, варто з'ясувати, чи не мають основне й запасне підключення спільних вразливих ділянок.
На думку генерального директора Luxnet, мобільний інтернет не можна вважати надійною альтернативою домашньому з'єднанню під час масових аварій. Коли велика кількість користувачів переходить на мобільний інтернет одночасно, мережа може швидко перевантажитися. "Starlink, з іншого боку, може бути оптимальним варіантом", - зазначає Андрій Возний. Проте в умовах міської квартири буває важко знайти місце з відкритим небом для антен. Крім того, термінал Starlink споживає значно більше електроенергії, ніж звичайний роутер. Тож, на думку експерта, більшості домашніх користувачів слід зосередитися на виборі надійного оптоволоконного провайдера та забезпеченні живлення обладнання, а не на створенні кількох резервних підключень.
Андрій Возний рекомендує компаніям провести детальну дискусію з провайдером щодо доступних рішень на випадок надзвичайних ситуацій, проте не варто покладати повну відповідальність на нього за збереження власних систем. "Провайдер, як правило, лише забезпечує інфраструктуру і ніколи не буде самостійно виконувати резервне копіювання за кордон без відома клієнта. Створення відмовостійкості, георезервування та зберігання даних є відповідальністю системних адміністраторів самої організації", - підкреслив він. Відтак, бізнесу необхідно заздалегідь визначити, де будуть зберігатися резервні копії даних і яким чином вони відновлять сервіси після втрати основного ресурсу.
Андрій Возний вважає, що найгірший сценарій для країни полягає в одночасних атаках на ключові вузли обміну трафіком, супроводжуваних тривалим масштабним блекаутом. За його оцінкою, в такій ситуації деякі мережі можуть залишитися функціональними в межах своїх власних систем, але зв'язок з зовнішнім світом зазнає істотних труднощів. Проте, варто підкреслити, що це всього лише можливий негативний розвиток подій, а не прогнози щодо того, що Україна залишиться без доступу до інтернету.
Для запобігання критичним збоєм та підготовки до можливих викликів, питання захисту інфраструктури перебуває під контролем уряду. 29 вересня прем'єр-міністр України Сергій Корецький оголосив, що уряд виділив 518,3 мільйона гривень на укріплення резервних інформаційних систем державних установ. Ці кошти будуть використані для створення територіально відокремлених резервних платформ, хмарної інфраструктури, а також на закупівлю серверного обладнання, програмного забезпечення, а також систем для резервного копіювання та відновлення даних.
"Ми повинні бути підготовлені до різних можливих ситуацій, особливо до найскладніших," - зазначив Корецький.
Таким чином, сучасні атаки не свідчать про те, що Росія здатна миттєво "вимкнути інтернет" для всієї України. Натомість вони вказують на іншу небезпеку: можливість відключення зв'язку в окремих регіонах, а також недоступність певних сервісів через втрату обладнання. Для користувачів критично важливими є резервні способи підключення та джерела живлення для домашніх пристроїв. А для компаній важливими є незалежні канали зв'язку, резервні копії даних і надійний план відновлення.
#
